Чи можуть теплові насоси допомогти в пришвидшенні процесу декарбонізації будівель Європи?
Нові інструменти, як-от REDI4Heat Knowledge Sharing Centre, створюють цифровий простір для допомоги державам-членам ЄС та місцевій владі в орієнтації в складних положеннях європейських директив і національного впровадження.
У межах програми LIFE (програма LIFE – це інструмент фінансування ЄС у галузі охорони навколишнього середовища та боротьби зі зміною клімату) було запущено проєкт REDI4Heat, що фінансується ЄС і мета якого — змінити поточну ситуацію, надаючи державам-членам та органам місцевої влади інструменти, рекомендації та заходи з підвищення потенціалу для втілення кліматичних цілей ЄС на національному та місцевому рівнях.
24 червня 2025 року в рамках проєкту REDI4Heat було проведено інформативний онлайн-вебінар, на якому експерти обговорили шляхи розвитку відновлюваних джерел опалення та охолодження в Європі.
Розі Хрістодулакі з Грецького центру відновлюваних джерел енергії та енергозбереження (CRES-Greek Centre for Renewable Energy Sources and Saving) відкрила захід доповіддю про стан Національних енергетичних і кліматичних планів (National Energy and Climate Plans – NECP) та надала конкретні рекомендації щодо вдосконалення стратегій відновлюваного опалення та охолодження. Вона зосередилася на п’яти країнах — Греції, Польщі, Португалії, Хорватії та Німеччині — кожна з яких демонструє прогрес, але й стикається з унікальними викликами.
Оновлений план NECP Греції вирізняється сміливішою траєкторією, ніж передбачалося раніше: він встановлює частку відновлюваної енергії в будівлях на рівні 72,2% до 2030 року, що значно перевищує орієнтовну ціль ЄС у 49%. Електрифікація є основою цих зусиль, зокрема шляхом широкого впровадження теплових насосів. Заходи включають заборону на нові мазутні установки з 2025 року та обов’язкове змішування мазуту з 30% біодизельного палива з 2030 року. До 2050 року Греція прагне отримувати 84,1% опалення та охолодження за рахунок Відновлюваних Джерел Енергії (ВДЕ).
Польща подала амбітніший план, ніж у проєкті 2023 року, з чіткими цільовими показниками, близькими до середніх по ЄС. Основний акцент — поступова відмова від викопного палива та розвиток ВДЕ в житловому секторі. План демонструє більш стратегічне узгодження з директивами ЄС, ніж попередні спроби.
Португалія, хоча й зберегла цільові показники споживання енергії з попередніх проектів, підвищила свої амбіції щодо ВДЕ. Хоча показник рівня електроспоживання в країні залишається вищим за середній показник рівня кінцевого енергоспоживання в ЄС, він трохи наблизилася до цільових показників ЄС щодо частки відновлюваних джерел енергії в опаленні та охолодженні, що свідчить про гарну узгодженість між амбіціями і цілями.
Хорватія у своєму плані NECP показала рішучість у сфері енергоефективності — її цілі перевищують середньоєвропейські. Проте частка ВДЕ в опаленні й охолодженні лишається нижчою за середню. Це вказує необхідність цілеспрямованих інвестицій у інфраструктуру відновлюваних джерел енергії та схеми підтримки.
Німеччина, найбільша економіка Європи, досягла значних покращень у досягненні цільових показників споживання енергії, але все ще не досягла успіху у впровадженні ВДЕ для опалення та охолодження. Прогнозована частка відновлюваних джерел енергії залишається нижчою за середній показник по ЄС, що вказує на необхідність пришвидшення впровадження політики стосовно ВДЕ.
У всіх п’яти країнах аналіз виявив позитивні тенденції: ширші стратегії, узгодження з нормами ЄС, кращу прозорість. Проте викликають занепокоєння розрив між цілями і реальним впровадженням, нестача фінансування та нечіткі графіки відмови від викопного палива.
Аналіз Розі Хрістодулакі спирається на законодавчий пакет ЄС, зокрема Директиву про відновлювану енергію (RED III), Директиву з енергоефективності (EED) та Директиву про енергетичні характеристики будівель (EPBD). Ці три документи — основа стратегії декарбонізації Європи.
RED III передбачає обов’язкове щорічне зростання частки ВДЕ в опаленні та охолодженні на 1,1% з 2026 по 2030 роки. EED вимагає щорічного скорочення енергоспоживання на 1,9% і реновації 3% фонду державних будівель. EPBD передбачає повну відмову від котлів на викопному паливі до 2040 року та вимагає, щоб усі нові громадські будівлі були з нульовими показником викидів з 2028 року.
Кожен із цих законодавчих актів вимагає не лише узгодження політики, але й здатності впровадження на місцях, саме в цьому напрямі проєкт REDI4Heat робить свій реальний внесок.
Після презентації, орієнтованої на політику, Сільвія Ремедіос із Іспанського енергетичного агентства ADENE представила цифрову платформу REDI4Heat Knowledge Sharing Centre. Вона містить практичні інструменти, як-от Heat Transition Toolbox та Policy Tracker, які спрощують доступ до регуляторної інформації й сприяють обґрунтованому плануванню.
Сільвія Ремедіос підкреслила, що платформа сприяє саме співпраці, а не змаганню — вона створена для взаємного навчання.
З фінальною презентацією виступив Естебан Гас з Solar Heat Europe , який п підсумував результати семінарів з реплікації REDI4Heat, що проводилися в Бельгії, Франції та Нідерландах. Ці сесії випробували інструменти та методології проекту в реальних умовах та сприяли діалогу між учасниками на національному та місцевому рівнях.
Семінари довели: попри відмінності в контекстах, багато перешкод для розвитку відновлюваного опалення та охолодження є спільними. Естебан Гас наголосив, що раннє залучення, чіткі рекомендації та взаємне навчання є особливо ефективними, допомагаючи місцевим учасникам взяти на себе відповідальність за процес переходу.
Більш детальну інформацію можна знайти за посиланням: redi4heat.ehpa.org або у LinkedIn: @REDI4HEAT.
Джерела інформації:
